Ліна Костенко: День народження легенди

І тут складно вмістити все в декілька слів. Вона з тих людей, які не гучні – але їх чують. Не показові – але справжні. Не зручні – але чесні.

Її життя припало на часи, коли за правду доводилося платити. І вона платила. Тишею. Відсутністю публікацій. Самотою. Але не зрадила – ні себе, ні слово.

«І все на світі треба пережити,
і кожен фініш – це, по суті, старт».

Її поезія не проходить повз. Вона зупиняє і дивиться прямо в очі. Іноді тривожно. Іноді боляче. Але завжди точно. «Маруся Чурай», «Берестечко», «Записки українського самашедшого» – це тексти, до яких повертаєшся, коли шукаєш опору.

Сьогодні хочеться сказати дякую. За внутрішню свободу. За силу залишатися собою. За сміливість не мовчати. З Днем народження, пані Ліно. Нехай вистачає тиші для думок і тепла для серця. І нехай Ваше слово ще довго знаходить тих, кому воно необхідне.